(044) 405-98-20

(044) 537-31-94

(044) 537-31-96

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДНВП «Електронмаш» – 50 років!

                Державному науково-виробничому підприємству «Електронмаш» – 50!

    ДНВП "Електронмаш" сьогодні – це один із лідерів у галузі машинобудування в Україні. 80% високотехнологічної продукції підприємства відправляється на експорт. По результатах загальнодержавного ранжування підприємство ввійшло до ТОП-50 кращих підприємств України у сфері зовнішньоекономічної діяльності та займає почесне 15-е місце.

Мова Віктор Іванович
Директор. Кавалер орденів "За заслуги" І та ІІ ступенів, ордена "Знак пошани", ордена князя Ярослава Мудрого, нагороджений почесною відзнакою Президента України, почесною грамотою Кабінету Міністрів України та багатьма медалями.
    ДНВП «Електронмаш» є багаторазовим переможцем Міжнародних та Всеукраїнських виставок та конкурсів; нагороджено багатьма медалями і дипломами; за значний вклад у розбудову економіки України внесене до «Золотої Книги Української еліти»; нагороджене Дипломом та пам'ятною медаллю «За заслуги у розбудові економіки та вагомий внесок у створення гідного іміджу України»; підприємство визнано переможцем і нагороджено: Національними сертифікатами «Лідер галузі 2012», «Ділова гордість України» -2013 р., «Державне підприємство року» - 2008, 2009, 2010, 2011 років.
         Очолює ДНВП "Електронмаш" Віктор Іванович Мова, який прийшов на завод молодим спеціалістом і пройшов шлях від інженера до генерального директора. Завдяки йому збережений кадровий та інтелектуальний потенціал підприємства, колектив однодумців, що готовий вирішувати найскладніші завдання сьогодення.
      Творчі плани, впевненість у своїх силах, стабільне функціонування господарського механізму, успішне вирішення цілої низки соціальних питань згуртовують колектив та придають впевненості у його майбутньому.
       А починалося створення заводу з ініціативи академіка В.М.Глушкова, підтриманої керівництвом держави. Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 5 квітня 1962 р. №309 на околиці міста Києва на землі радгоспу "Совки" будується Київський завод електронних обчислювальних і керуючих машин – в подальшому головне підприємство Київського ВО «Електронмаш», який з 1965 року забезпечував Радянський Союз обчислювальною технікою в усіх галузях народного господарства.

    Завдання будівництва майбутнього заводу було поставлено Матвію Зіновійовичу Котляревському, тогочасному директору заводу «Радіоприлад», який блискуче справився з цим завданням. За два роки був збудований адміністративно-виробничий корпус заводу ВУМ.



 Котляревський Матвій Зиновійович
Перший директор заводу «Радіоприлад»
 (1953 – 1968 рр.)
 
    Підрозділи підприємства «Радіоприлад», в кількості 460 працівників, що очолив М.І. Кирилюк, стали ядром колективу нового заводу. Крім спеціалістів, які перейшли з «Радіоприладу», були запрошені кваліфіковані фахівці із Мінського заводу ім. Орджонікідзе (Сакаєв Е.І., Далюк Ю.О., Дарій І.О., Харитонов В.Н.); із Сєверодонецького НДІ УОМ (Афанасєв В.А., Сергієв В.П., Войнаровський А.І., Аптекман Б.О.); з Рязані (Ожиганов Ю.М., Краснокутський Ю.М.); з ОЦ АН УРСР( Забара С.С.). У числі перших заводчан, хто освоював зовсім нову справу, були Сакаєв Е.І., Хом’яков В.І.. Харитонов В.Н., Омелянчук Ю.М., Кухарчук А.Г., Факторович, Галузинський М.С., Сладков О.О., Булка С.М., Булка Г.А., Калінін В.С., Далюк Ю.О., Самарський С.І., Пилипчук А.Ю., Бомко В.А., Чередник О.Й., Стрельченко А.М., Литовченко В.П., Ісаєнко П.Ф., Щучинер Ю.В., Сарацький Н.Х., Безчасний П.М., Борщевська З.С., Шишлаков М.О., Назарова П.В., Фадєєв Г.Л., Лейбман Є.Ш., Селігей О.М., Демиденко Г.І., Калайда О.І., Білєцька Р.І., Підлісний І.А. та інші, які згодом стали керівниками підрозділів і головними розробниками. Так, з купки фахівців завдяки зусиллям керівництва заводу і, звичайно, при сильній державній підтримці був створений кістяк найбільшого в Україні і головного в СРСР об’єднання з виробництва засобів керуючої обчислювальної техніки.

    Першим директором заводу ВУМ у 1965 р. було призначено Незабитовського Аполлінарія Федоровича, людину надзвичайної енергії та господарського хисту.

Незабитовський Аполлінарій Федорович

    В 1965 – 1974 роках на заводі було виготовлено більше 2,5 тис. обчислювальних машин («Дніпро», «Дніпро-1», «Дніпро-2», «Дніпро-21», «Дніпро-22», «Дніпро-22М», «ЕМРТ-2», «ЕМРТ-3», «КАШТАН», «Мир», «Мир-1», «Мир-2», «Мир-3»), які були розроблені під науковим керівництвом В.М.Глушкова, і які були найкращими за своїми технічними характеристиками та математичному забезпеченню на той час.
    Головним конструктором КМШП «Дніпро» був Малиновський Борис Миколайович. У співпраці з інститутом кібернетики НАН України у створенні системи «Дніпро-2» ( головний конструктор – Кухарчук А.Г., заступник головного конструктора – Сакаєв Е.І.) брали участь Харитонов В.Н., Стоянко Д., Факторович А.Ш., Селігей О.М.. Омелянчук, Хомяков В.І., Галузинський, Стрельченко, Заславський Р., Безчастний П.М., Булка С. М.


    Машина «Дніпро» це перша управляюча машина в СРСР. Машини «Дніпро» були поставлені на Дніпродзержинський металургійний комбінат у м. Жданові, Горлівський азотно-туковий комбінат, хімкомбінат «Бунаверке» (НДР), льотно-випробувальний полігон у м. Жуковському і до багатьох інших організацій.

    «Дніпро-2» була першою у Радянському Союзі системою, яку можна було використовувати в якості базової обчислювальної машини для створення комплексних систем керування промисловими підприємствами, дослідними, торговими, планувальними та іншими організаціями.

    ЕОМ «Мир-1» експонувалася на ВДНГ в 1966 р., де на міжнародній виставці «Інтероргтехніка» отримала високу оцінку і була закуплена фірмою ІВМ. «ЕМРТ-3» - «Каштан» була призначена для автоматизації розрахунку партії матеріалу на заготовки з врахуванням вимог асортименту і мінімізації залишків. Застосовувалася у швейній, металургійній, машинобудівній та інших галузях промисловості. За своїм призначенням була єдиною в світі. Машина була запатентована в США, Англії, Франції, ФРН, Італії і Японії.

    Яскравим прикладом, який характеризує стиль роботи колективу заводу ВУМ у той час, може служити робота над темою «Вихор» з використанням Дніпро-2, яку очолював Сладков О.О. Темою «Вихор» передбачалася розробка системи автоматизації випробувань маршових двигунів космічних апаратів, призначених для польоту до Місяця. Роботи були успішно завершені у встановленні терміни.

    3 липня 1972 р. на базі заводу ВУМ створюється Київське виробничо-технічне об’єднання електронних і керуючих машин (ВТО ЕОМ). Пізніше об’єднання отримало назву – Київське виробниче об’єднання «Електронмаш». До складу об’єднання, крім заводу ВУМ, як головного підприємства, входили науково-дослідний і конструкторський інститут периферійного обладнання (НДІП), Київське спеціалізоване пуско-налагоджувальне управління (КСПНУ) і в різні часи Вінницький завод засобів автоматики («Термінал»), Одеський завод обчислювальних машин («Електронмаш»), Глухівський завод засобів обчислювальної техніки, Лубенський завод лічильних машин («Лічмаш»), Київський навчально-обчислювальний центр (КУВЦ).

    Перед колективом заводу ВУМ була поставлена задача переходу від малосерійного до багатосерійного виробництва ЕОМ. В 1973 р. групою конструкторів і розробників створено новий обчислювальний комплекс - М-4030. За його розробку і освоєння серійного виробництва присуджена Державна премія УРСР в галузі науки і техніки наступним працівникам об’єднання: В.А.Афанасєву – головному інженеру СКБ, С.С.Забарі – заст. директора НДІП, А.Г.Мельниченку – начальнику цеху №10, А.Ф.Незабитовському – генеральному директору, Ю.М.Ожиганову – начальнику відділу, Е.І.Сакаєву – начальнику СКБ, В.Н.Харитонову – начальнику відділу СКБ.

    В 1981 р. за розробку і організацію серійного виробництва комплексів СМ-3, СМ-4 була присуджена Державна премія СРСР в області науки і техніки Незабитовському А.Ф. – генеральному директору об’єднання, Афанасєву В.А. – головному інженеру СКБ, Забарі С.С. – заступнику директора НДІП. Велика група співробітників об’єднання нагороджена орденами і медалями. Генерального директора об’єднання Незабитовського А.Ф. удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці.


    У створенні обчислювальної техніки безпосередню участь брали фахівці у галузі виробництва засобів обчислювальної техніки ряду іноземних фірм. Прикладом такої співпраці країн служить створення в 1978 р. управляючого комплексу СМ-3. У розробці та випуску цього комплексу брали участь Болгарія, Угорщина, Німеччина, Куба, Польща, Чехословаччина, СРСР.

    Керуючі обчислювальні комплекси поставлялися на експорт в Алжир, Болгарію, НДР, Угорщину, Польщу, Індію, Фінляндію, Чехословаччину, Швецію, Югославію на Кубу. За поставку продукції на експорт і великий внесок у розширення міжнародної торгівлі КВО «Електронмаш» було нагороджено почесною премією «Золотий Меркурій», а експонована на різних міжнародних ярмарках і виставках продукція об’єднання неодноразово одержувала дипломи й медалі.

    З 1973 Київське НВО «Електронмаш» по лінії СМ ЕОМ співпрацювало в основному з Московським інститутом ІНЕУМ, спільно з яким було розроблено нові серії машин та було виготовлено на підприємстві біля 30 тис. штук, в т.ч. М4030, М4030-1, М3000, М4000, М6000, М400, СМ-3, СМ-4, СМ1800, СМ 1420, АРМ2.01, СМ 1803, СМ 1804, СМ 1814,СМ 1810, СМ 1810.13.01 Нивка, СМ 1425, СМ 1702.


    На підприємстві було організовано розробка та виробництво виробів Н2С1 (Геращенко К.В., Ярмош А.П.) для потреб Міністерства оборони та блоків АДП ( Аптекман Б.О.) для атомної енергетики.

     Висока кваліфікація керівників і спеціалістів підрозділів СКБ, ВГТ, Друкованих плат підтверджується тим, що багато із них стали лауреатами державних премій в області науки і техніки, нагороджені орденами та медалями СРСР, медалями ВДНГ СРСР. Серед них Сакаєв Е.І., Афанасєв В.А., Харитонов В.Н., Мельниченко В.Г., Войнаровський А.І., Анопрієнко В.Й., Єсипенко В.Д., Бабич О.І., Лейбман Ю.Ш. та інші.

    Підприємство було учасником разом з Ленінградським Інститутом «Буревісник» в космічному проекті «Буран» (Фадєєв Г. Л.).

    У 1986 році колектив підприємства успішно справився із державним завданням по виготовленню друкованих плат для дистанційного управління тракторами, які застосовувалися для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

    Також в об’єднанні було налагоджено випуск широкого асортименту товарів народного споживання (Єсипенко В.Д., Марченко М.І., Гайна С.І., Лобунець Л.С., Іванов Ю.Д., Пономаренко Г.А., Черніцов П.М.).

    Дуже багато А.Ф. Незабитовський зробив для покращення соціальної сфери. Кращий завод, кращі житлові будинки, кращі бази відпочинку, краща заводська їдальня. Директор урочисто здавав нові виробничі об’єкти. Але особливе задоволення йому давала здача нових житлових будинків, при цьому відчувати щиру радість і вдячність людей. Заводськими будинками був забудований цілий мікрорайон(на 4-ій Просіці), який в народі так і назвали «Незабитовщина». А.Ф.Незабитовський нагороджений рядом урядових та державних нагород, йому були присуджені Державні премії УРСР та СРСР, був нагороджений медалями та орденами, а в 1981 році присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці з врученням Червоної Зірки.

    З грудня 1986 р. по квітень 1990 р. на посаді генерального директора працював Назарчук Арнольд Григорович, який з 1972 р. по 1979р. працював на Київському ВО «Електронмаш» на різних керівних посадах.


Назарчук Арнольд Григорович

    Перебування Назарчука А.Г. на посаді генерального директора ВО «Електронмаш» було досить коротким за часом, але насиченим значними подіями, що відбувалися в країні та на підприємстві.

    У 1987 році був підготовлений договір про співпрацю КВО «Електронмаш» з Київським політехнічним інститутом на 1987-1991 роки про подальше покращення підготовки, розподілення, використання спеціалістів з вищою освітою, розвитку спільних науково-дослідних робіт і укріпленню навчально-матеріальної бази та цільової підготовки висококваліфікованих спеціалістів з вищою освітою для об'єднання по 22 спеціальностях. На заводі завжди робили ставку на молодих спеціалістів, яких приймали на роботу 200-500 щорічно. Серед них Мова В.І., Постольник В.І., Чорний В.Й., Мовчанюк А.І., Марченко М.І., Панов Ю.Ф., Енгел Т.Й., Урсу А Я., Сохач Л.Я., Сєрков В.І., Мова Н.І., Мироненко А.В., Ковальчук А.З., Мельниченко А.Г., Лукашенко В.М., Очкань М.С., Ардашов С.М., Грищук М.Б., Стрюченко В.Я., Білов В.О., Михайлов В.С., Власенко Н.В., Черевко О.О., Пономаренко Г.І., Секур С.П., Теслюк В.Г., Жураківський В.В., Царенко М.І. та багато інших, які пізніше стали провідними спеціалістами, керівниками на підприємстві. Сьогодні на ДНВП «Електронмаш» працюють спеціалісти, які прийшли на роботу в 1965 році: Костенко А.Й., Щур В.Й., Созоник А.А., Юрченко В.О., Чабан К.П., Літоренко Ю.М., Бреус П.Й.

    У січні 1988 року вступив в силу закон «Про державне підприємство». Підприємство почало працювати на господарському розрахунку і фінансуванні.    У 1990 р. Назарчук А.Г. перейшов на роботу в Київську міську Раду.


  Генеральним директором ВО «Електронмаш» призначено головного інженера підприємства Мову Віктора Івановича.
    З 1990 року почалися глобальні зміни всіх сфер життя суспільства в республіках, що входили до СРСР. Існуючі виробничі зв’язки ще деякий час існували по інерції, але швидко почали «затухати» і зрештою практично зупинилися. І тільки завдяки енергійній діяльності генерального директора Мови В.І. вдалося зберегти «Електронмаш», основні кадри фахівців.

    ДНВП «Електронмаш» виходить з підпорядкування міністерства радіопромисловості СРСР і стає провідною (головною) організацією в Україні з питань розробки та впровадження продукції, яку диктує ринок інформаційних технологій, а саме:
- сімейства інтелектуальних паралельних комп’ютерів на сучасних багатоядерних мікропроцесорах для вирішення надскладних завдань;
- навчальних комп’ютерних комплексів нового покоління для закладів освіти;
- систем управління для сучасних вітроенергетичних установок та вітродизельних установок;
- силового електронного обладнання для електротранспорту, високовольтних перетворювачів електроенергії для вагонів із централізованим енергозабезпеченням.

    1989-1996 роки. В НВП «Пошук» (керівник – Стрюченко В.А., розробник – Ролль Ю.В.) проведена розробка та підготовка виробництва навчально-ігрового комплексу на базі мікро-ЕОМ “Пошук” (НІК-1). Пізніше були розроблені і серійно виготовлялися інтернет-мультимедійні комплекси для закладів освіти, захищена мікро-ЕОМ та автоматизовані робочі місця з технічним захистом інформації. На підприємстві було виготовлено і поставлено в середні та вищі навчальні заклади освіти України більше 7000 штук навчальних комплексів.

    В 1993 році за дорученням Президента і уряду України ВО «Електронмаш» освоює розробку та виробництво електронних контрольно-касових апаратів. Виготовлено та впроваджено більше 260 тисяч штук ЕККА двадцяти п’яти моделей і модифікацій, створено мережу ЦСО в Україні. У 2014 році освоєно серійне виробництво нової моделі ЕККА Гном 302.05. В розробці ЕККА брали участь провідні спеціалісти СКБ: Краснов В.О., Григоренко В.О., Анцут В.А., Черевко О.О., Ващенко І. І.,Кулик В.А., Макеєва Т.І., Боднар К.П., Шашков В.Т., Шевченко Ю.І. та ін.

    У 1998 році Київський завод електронних і керуючих машин перейменовано в Державне науково-виробниче підприємство «Електронмаш».


    На підприємстві освоєно новітні технології в сфері силової електроніки, і серійно виготовляються енергозберігаючі екологічно безпечні вироби живлення бортових електромереж міського транспорту: тролейбусів, трамваїв, вагонів метрополітену та залізниці. В розробці та освоєнні серійного виробництва брали участь Мустафа П.М., Молодчик В.П., Шевченко Ю.І. та ін.

    ДНВП «Електронмаш» у співпраці з ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» розробило і освоїло випуск електронного обладнання для керування вітровими електричними установками потужністю 100 кВт (ВЕУ USW 56-100 - більше 500 шт.) та 600 Квт (ВЕУ Т 600-48 - 16 шт.) з максимальним використанням комплектуючих і матеріалів, що виробляються в Україні. Всі вітроелектроустановки змонтовані на півдні України. В розробці та підготовці серійного виробництва брали участь: Марченко М.І., Багрій М.І., Бочков В.К., Переверзєв В.О.

    Освоєно розробку та організовано виробництво нового турбінного, побутового лічильника природного газу левітаційно-імпульсного типу ЛИС-1, ЛИС-1С (системний), ЛИС-1СК (із запірним клапаном). На базі цих лічильників розроблено, змонтовано та впроваджено автоматизовані системи обліку природного газу та контролю його розрахунків у житлових будинках в м. Києві. ( Розробники: Бєлалов Є.Я., Тверитін Є.М., Рудаков А.).

    Починаючи з 2005 року у співпраці з вченими Інституту кібернетики ім. В.М.Глушкова НАН України розроблено сімейство інтелектуальних паралельних комп’ютерів «Інпарком 8, 16, 32, 64, 128, 256, 512» для вирішення складних задач в науці, промисловості, енергетиці та інших сферах. (Керівник розробки - Мова В.І., розробники: Молчанов І.М., Хіміч О.М., Перевозчикова О.Л., Стрюченко В.А., Ніколайчук О.О. та інші ).

    Освоєно випуск апарату для стимуляції з біокеруванням «ТРЕНАР-01», призначеного для відновлення рухових функцій у дорослих і дітей, рухові функції яких постраждали внаслідок важких захворювань нервово-м’язової системи, травм та ін. (Розробники : Вовк М.І, Іванов В.В., Черевко О.О.).

    Виконана розробка блоку електроживлення для плазмової різки металу, призначеного для електроживлення плазмової дуги в режимі регулювання струму. Максимальна потужність перетворювача – 40 кВт (розробники Переверзєв В.О., Ступенко П.М.).

    ДНВП «Електронмаш» має сучасні технології і обладнання з виробництва діалектриків для виготовлення друкованих плат і може забезпечувати до 25% ринку України сучасними друкованими платами 5 класу якості, в т.ч. багатошаровими, а також плівковими виробами. Виготовлені плати відповідають ГОСТ23752-89 та ІРЗ-А600 G.

    Водночас підприємство виконує комплекс робіт з механообробки, надає послуги з виготовлення деталей із пластмас і алюмінієвих сплавів згідно технічної документації і на ливарних формах замовника. Виконує замовлення по підготовці матеріалів: дроблення, гранулювання, сушка, фарбування, термообробка, ремонт ливарних форм.

    Колектив підприємства впевнений у власних силах і має плани на майбутнє. Це розробка та впровадження нової високотехнологічної продукції на благо народу України, це і удосконалення досвіду у сфері маркетингу та продажів, розширення горизонтів міжнародного співробітництва.

    І ця ювілейна дата дає нам новий імпульс для успішного виконання поставлених завдань.

Лютий 2015 р.


сайт создан компанией создание разработка сайтов